проживати десь

1. n

1) постійний мешканець

2) резидент; дипломатичний представник

3) особа, яка проживає за місцем служби (навчання)

4) неперелітний птах

2. adj

1) який постійно проживає (десь)

2) який служить (живе) при установі

3) властивий (комусь, чомусь — in)

4) неперелітний (про птаха)

* * *

1) постійний житель

2) резидент; icт. міністр-резидент

3) особа, яка проживає за місцем служби; ординатор, прикомандирований до клініки для спеціалізації

4) зooл. мешканець

5) резидент

1) який постійно живе, мешкає, проживає; службовець, який живе при установі

2) (in) властивий

3) зooл. який не мігрує, неперелітний ( про птаха)

4) резидентний

1. n

1) амер. перебування

2) затримка; відтягування

3) прогаяння

2. v

1) перебувати, жити, проживати (десь — at, in)

2) баритися, гаятися

3) затримувати; відтягувати

4) чекати, очікувати (чогось — for)

1) смолистий, просмолений

2) вимазаний дьогтем (смолою)

3) схожий на дьоготь

* * *

1) звичн. aмep. перебування

2) icт. затримка; відтягнення; зволікання

1) перебувати; зупинятися, жити

2) баритися, гаятися; затримуватися; затримувати, відтягати

3) очікувати, чекати

1) дьогтеподібний; смолистий, просмолений

2) покритий або вимазаний дьогтем

живать

1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;

2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].

* * *

1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

прожить

1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];

2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];

3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - прож`ить

1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти

2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

v (past bode, bidded; p.p. bided I, bidden)

1) жити, проживати; залишатися (десь)

2) очікувати, чекати

3) терпіти, зносити

* * *

1) арх. жити, проживати; залишатися ( де-небудь)

2) вичікувати

3) арх. терпіти, виносити

1) проживати, жити; перебувати (десь — in, at)

2) належати (комусь — in)

3) бути властивим (комусь — in)

* * *

1) (in, at) проживати, жити; перебувати, знаходитися ( де-небудь)

2) (in) належати ( про права)

3) (in) бути властивим

1) розм. місце, служба, робота

2) сидіння

3) тех. осідання

v (past і p.p. sat)

1) сидіти

2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)

3):

to sit oneself — сідати

4) засідати, проводити засідання

5) розглядати, розслідувати (справу)

6) зосереджено займатися (чимсь); сидіти (над чимсь)

7) залишатися, перебувати, бути

8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місць

9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)

10) (on) долати (чийсь опір); ставити на місце (когось); затискати

11) (on) затягувати (якусь справу); зволікати (з чимсь); відкладати в довгий ящик

12) сховатися, причаїтися (в засідці)

13) бути розташованим

14) заст. проживати, мешкати

15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу

16) виходити (звідкись); мати джерело (десь)

17) позувати (художнику)

18) бути прототипом (образу)

19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)

20) представляти (у парламенті когось — for)

21) сидіти (про одяг)

22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)

23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)

24) садити на яйця (квочку)

25) триматися (на коні)

26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)

27) стояти (про судно)

* * *

1) припасування, підгонка ( під фігуру)

2) місце, служба, робота

3) сидіння

4) тex. осадка; осідання

1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця

2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею

3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатися

4) залишатися, знаходитися

5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць

6) (on, upon) обтяжувати, тиснути

7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце

8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати

9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися

10) знаходитися, бути розташованим

11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок

12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності

13) позувати (художникові, фотографові); служити прототипом ( образу)

14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)

15) сидіти ( про одяг); підходити; личити, пасувати

16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця

17) триматися ( на коні)

18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра)

19) стояти ( про судно)